Відчуття, що весь свій шлюб я провела у рожевих окулярах. Була впевнена, що мій чоловік на зраду нездатний, що він так само, як і я, дорожить сім’єю. Думала, що у нас з ним міцні від носини, взаємоповага і довіра. А одного разу він повернувся з роботи і каже: -Надь, я йду. -Куди? До друга? А я тобі пиріг спекла, ти хоч би поїв. -Ні. Я йду назавжди. У мене інша жінка є, і я її люблю. Я так і завмерла на місці. А він, як ні в чому не бувало зібрав речі першої необхідності і на прощання каже: -За іншим потім прийду. От так все просто. Я не відразу прийшла в себе. Мене дзвінок “розбудив”. Дзвонила подруга.
Зазвичай ми з нею разом забираємо дітей з дитячого саду. Наступні кілька днів я прожила, як уві сні. Все, що сталося, здавалося поганим сном. Сім років шлюбу можуть ось так безглуздо закінчитися? За іншими речами він повернувся через тиждень, але не один. Коли він сказав, що пішов до іншої жінки, то сильно перегнув. Швидше до дівчини. Я навіть засумнівалася, що вона повнолітня. Головне, що на хабства їй не позичати. Подивилася на мене, пирхнула:
-І як ти ось з цією жив? У мене в руках тоді було яйце, я як раз збиралася приготувати синові яєчню, коли вони зайшли в будинок. Тож воно полетіло прямо на голову цій дамочці. А потім і вона полетіла за поріг квартири. Розлучення було гучним, він у мене квартиру намагався відсудити. За підсумком її поділили навпіл. Я вже переживала, куди з дитиною подінуся, адже грошей на нову не вистачить. Тут мене свекруха підтримала. Вона вчинок сина не схвалила, і все своє майно прописала на мене і онука: будинок, квартиру, дачу. Іван залишився з носом, але зате з молодою стервою.