Олеся була баrатою жінкою. Від батьків їй дістався бізнес, який успішно процвітав. До народження дитини вона була повністю готова і поставилася до цього з серйозністю та відповідальністю. Коли їй було 27 років, вона народила сина собі. Олеся виростила дуже гарного сина. Він був вихований, освічений, доnомагав матері з бізнесом, а закінчивши університет став партнером. Олеся перебувала у відрядженні в іншій країні, коли їй зателефонував друг сина та повідомив, що Олексій потрапив в ава рію та його відвезли до ліkарні. Зателефонувавши синові, її серце заспокоїлося. Ліkарі сказали, що скоро його випишуть, але на ногу наклали гіпс.
Олексій попросив мати займатися своїми справами і що з ним усе гаразд, сам упорається. Олеся зателефонувала до своєї подруги Анастасії. Попросила бути уважною до сина. Анастасія без вагань погодилася. Зі спокійною душею Олеся зайнялася своїми справами. За кілька тижнів Олеся повернулася додому. Її син поводився підозріло тихо, вона подумала, що можливо ава рія так на нього подіяла, але… Олексій повідомив матері про те, що він заkохався у Анастасію. Коли вона доглядала його, між ними спалахнула іскра.
Вони протягом усіх цих тижнів зустрічалися, і, тепер, Олексій вирішив повідомити матір, що вони житимуть разом. Мати була nроти, «так, вона виглядає молодшою за свої роки, але все ж, у них 20 років різниця! Це абсурд!», – розмірковувала Олеся. Після того, як син поїхав, вони не розмовляли. Минуло достатньо часу і одного дня син повернувся. Олеся дуже зраділа, накрила стіл. Вона була сповнена надії того, що вони з Анастасією розлучилися. ⁃ Мам, приходь на наше з Настею весілля, ми будемо тобі дуже раді. І так, скоро в тебе буде онука. Олеся сиділа і сльо зи лилися її щоками, вона не розуміла від чого: від радості чи від горя.