Я розраховую на розуміння, а може й пораду, розповідаючи історію. Мама моя схиблена на темі накопичення та економії. Вже кілька років вона ходить у поношеному одязі, харчується дешевими продуктами, загалом виглядає як звичайний жеб рак. Гостей вона ніколи не приймає, бо їх треба чимось пригощати. Внуків вона теж до себе не кличе, дітей потрібно годувати, вони щось смачне можуть попросити, до того ж світло можуть у квартирі включити. Вона заощаджує навіть на ліkах, які їй виписує ліkар.
І справа не в тому, що вона не має грошей, просто вона все накопичує на банківському рахунку. Для чого? Я не знаю. Вона всім розповідає, що вона мені фінансово допомагає. Але це відверта бре хня. Вони жодного разу нічим нам не допомогли. Я років із шістнадцяти працюю, мій чоловік теж самостійний. Періодично мені дзвонять знайомі зі своїми непроханими порадами, деякі навіть дозволяють собі мене соро мити, мовляв, купи мамі нормальні продукти, одяг та ліkи.
Я завжди відповідаю, що не буду. У мене є дитина, мій головний обов’язок піклуватися про неї. У нас грошей у сім’ї також не так багато. Якби мама хотіла, вона жила б нормальним життям, але її все влаштовує, це її вибір. А люди просто люблять лізти не в свою справу. Сторонні доброзичливці мені набридли.