До чоловіка потрапило відео з лекцією якогось «гуру» У мого чоловіка «поїхав дах»… Ми з ним працюємо, діти навчаються. Живемо так само, як і сотні тисяч інших сімей. За середнього матеріального надбання. Жили тихо-мирно, доки чоловікові не потрапило відео з лекцією якогось «гуру». Це месія стверджував, що цивілізація котиться у прірву. Ми зійшли з призначеного нам шляху і крокуємо у прірву, казав той. Мене марення цього божевільного не зачепило, а ось чоловік зацікавився. «Гуру» вказував шлях до порятунку — необхідно відмовитися від усіх благ цивілізації і жити в лісі. Там у нього вже будується селище, де на цивілізацію буде накладено табу.
Немає і не буде ні водопроводу, ні електрики, ні всесвітньої павутини. Вода з колодязя, овочі з городу, пшениця з полів. Хатини у його лісі вже продаються. Охочі можуть купити. — Не зволікайте! Відмовтеся від цивілізації та переселяйтесь у моє селище! — віщав гуру, а чоловік все більше переймався цим маренням. — Ми з тобою вже не врятуємось, — казав він мені. – Але дітей ми ще можемо врятувати. Давай переїдемо жити до лісу! — Чого?! Відмовитися від душу та м’якої перини, і вирушити на поживу комарам?! Ні-коли! — Відшила я його. Але мій чоловік вирішив взяти мене змором.
Почав або сам триндеть про шкоду цивілізації, або включати голосно марення цього «недогуру». Безперервно. Дочекається він, що я його ноутбук на його порожньому голові зламаю! А днями він мене запитує: – А де знаходяться документи на нашу квартиру? — Чого це ти про них згадав? — Просто хотів уточнити, чи не загубилися вони, — відповів він. Навіть нехай не сподівається. Документи маю на роботі. У сейфі. До них йому не підібратися. Я за дітей турбуюсь. З цього юродивого доведеться забрати дітей і вирушити до свого «старця». Скоро я вийду у відпустку. Заберу дітей та на місяць переїду до батьків. Якщо він до мого повернення не викине з голови цю каламуть, подам на розлу чення.