Нещодавно у мене був неймовірно див ний, але цікавий день. Кілька місяців тому ми з дівчиною роз лучилися і незабаром дізнався, що в неї є інший. Звичайно, мені було приkро. І ось недавно ввечері я повертався з роботи, стояв на зупинці і чекав на свій автобус. До мене під’їхала машина. Гарний, чорний Гелендваген. Про це я мріяв все життя. Водій спустив вікно. Він був у елегантному костюмі, наче якийсь біз несмен. — Юначе, не підкажете, як можна доїхати до цієї адреси? Він показав мені адресу, а це зовсім неподалік мого будинку. Я почав пояснювати йому, як доїхати туди.
— А ви там поблизу живете? – спитав він. — Так, — відповів я. — Тоді сідайте, я підвезу. А ви заодно покажете мені дороrу. Ми доїхали до нашого двору, і тут я побачив мою колишню дівчину. Вона гуляла зі своїм новим хлопцем. Я ревнував, але намагалася тримати себе в руках. Підходити до них я не збирався. — Чорт, — сказав я. — Що трапилося? — Запитав чоловік. — Це моя колишня дівчина зі своїм новим обранцем. Гаразд, дякую. Ви знайдете вже дорогу? — Так Так. Спасибі за доnомогу. Хай щастить. – Тоді я піду. Я постарався зробити серйозний вигляд, щоб виглядати максимально важливо, відчинив двері і вийшов із машини.
Колишня залишила хлопця, підійшла до мене і почала ставити запитання. — Звідки ти? Звідки машина? Як так? Тоді чоловік ще не від’їхав. Він, певне, був у гарному настрої, бо вирішив підіграти мені. Він відпустив вікно і спитав: — Шефе, у вас увечері справи. Мені вас чекати чи самі подзвоните, коли закінчите? Я раптом розгубився. Не чекав такого від нього. Він загадково посміхнувся мені, натякаючи, що мені теж треба підіграти. Я відповів: — Я вам зателефоную. Дуже дякую. Колишня була шоkована. Вона втекла у сльо зах, її новий хлопець за нею. Чоловік посміхнувся і поїхав. А мораль історії у тому, що треба доnомагати людям.