Олеся їхала в маршрутці і вирішила зателефонувати чоловікові. — Миколо, привіт, ти де? — запитала вона. — Як це де? — невдоволено відповів той. — На роботі, звичайно! – А я в маршрутці, — зітхнула Олеся. Раптом вона виглянула у вікно і застигла – її Коля проходив повз. Вона вийшла з маршрутки і пішла за ним. -Невже ти не розумієш, що цим мене відволікаєш від роботи, – скаржився Микола в трубку, тим часом повертаючи направо і віддаляючись від Олесі. Олеся nродовжувала цю розмову, щоб простежити за чоловіком. Микола зайшов у кафе, яке було за рогом. Чоловік все ще говорив з дружиною, але вже пошепки. Він зайшов у кафе, яке було за рогом. Олеся пішла за ним.
Чоловік сів за столик до незнайомої молодої жінки. Чоловік швидkо відповів, що зайнятий і завершив виклик. Олеся сіла в дальній кут кафе і почала думати, що їй робити далі. Вона хотіла підійти до них, але не знала, що їм сказати. -Може, він тільки цього й чекає, щоб все стало відомо. Якщо все так, то навіщо він мені потрібен? — думала жінка. В цей час повз столика Миколи і його подруги продавщиця квітів проносила кошик червоних і білих троянд. Микола куnив своїй щасливій жінці сім червоних троянд. Тоді Олеся вирішила змінити ситуацію в свою користь і розіграти чоловіка. Вона знову зателефонувала йому. – У мене є важлива новина, коханий, — сказала Леся. — У нас буде дитина! Ой, дорогий, вибач, – сказала раптом Леся, – я тобі передзвоню… Так Олеся завершила виклик.
Обличчя Миколи стало серйозним. Через кілька хвилин незнайомка поклала троянди на столик і швидkо пішла з кафе, цокаючи каблучками. Олеся навіть розчарувалася, що все закінчилося. Вона подзвонила йому хвилин через п’ять. Сказала, що зараз їде додому, а ввечері, коли він повернеться з роботи, вона докладно йому все розповість. Ввечері вона вже прийняла рішення. Віннавіть не пішла зустрічати Миколая, коли почула, що він прийшов. Олеся глянула на нього лише тоді, коли він увійшов у кімнату. В його руках був величезний букет червоних троянд. Чоловік так радісно розпитував жінку, що вона і не знала, як викрутитися. «Прощати його, чи що? Добре, вибачаю в перший раз. Подивимося, яким він буде татком…» — думала Олеся.