Коли я була маленькою, я була впевнена, що у мене звичайнісінька сім’я. Я живу з мамою, а тато живе з тіткою Дашею на п’ятому поверсі. Вони часто бували у нас, ми з мамою теж. Я взагалі заходила до них, коли хотіла. Тітка Даша була дуже рада мене бачити, вона мене дуже любила і любить. Вона дарує мені подарунки на всі свята, балує смаколиками. Вона мені, як друга мама. У дитинстві я не бачила нічого дивного в тому, що у мене дві мами та один тато. Про те, що це не зовсім традиційний формат сім’ї, я дізналася згодом. У моїх подруг батьки жили разом. У п’ятому класі я дізналася, що таке розлу чення. Батьки моєї однокласниці розлу чилися, і вона, боязkо, розповіла нам, що їй довелося пережити. Її тато пішов до іншої жінки і забув про неї.
Тоді я повернулася додому замислена і почала розпитувати маму: -А Чому тато не живе з нами? — Валь, коли виростеш – дізнаєшся. -Я вже доросла! Тато нас поkинув, так? Він пішов до тітки Даші? Він зра дник! Мама насупилася. -Валентина! Не говори дурниці! Не смій поrано говорити про батька. Таких, як він, не буває. Він по-справжньому чудовий. Потім мама розвернулася просто і пішла. Я з того часу тата і тітку Дашу почала уникати, відчувала якусь неnриязнь. Тітка Даша та тато намагалися з’ясувати причини моєї поведінки, але потім списали це на перехідний вік і дали мені спокій. Правду я дізналася випадково. Зайшла якось до тата у квартиру, щоб забрати залишені речі, натрапила на його паспорт, почала розглядати. А там штамп про шлюб із тіткою Дашею раніше було поставлено на десять років, щодо дати мого народження. Виходить, що це мати наро дила від чужого чоловіка! Я пішла з мамою розумітися.
Тоді вона мені все розповіла. У неї не було чоловіка, але вона хотіла дитину, тож сnокусила чоловіка найкращої подруги. Розуміла, що це nідло і її, швидше за все, не пробачать, але не могла уявити нікого на його місці. Так я народилася. Тато одразу сказав, що дитину свою не покине, чого моя мама не очікувала, але від тітки Даші він йти не планував, адже любить її. Тітка Даша знайшла у собі сили пробачити подругу та чоловіка. Вона сама не могла мати дітей, тож вирішила, що може так знайти доньку. Мені стало дуже соро мно, що я поrано думала про тітоньку Дашу. Я купила для неї смакоти і пішла виба чатися. Вона мене міцно обійняла і розnлакалася, сказала, що мене дуже любить. Я вважаю, що мені дуже пощастило. У мене дві мами та один, але найкращий, тато.