Одного разу син мого чоловіка вкр ав ключі від моєї нової машини і розб ив її. Коли я висловила своє невдоволення, чоловік сказав

— Дашка, напевно, скоро подасть на ро злучення, — ділилася Галина Петрівна з сестрою. — А що думає на цей рахунок зять? — Як звичайно, захищає свого сина. Навіть не розумію як, адже такий випадок. Треба його виховувати, а не виправдовувати. — Ой, доньці-то не пощастило. — Так, знаю. Прикро, однак. Даші було 30, коли вона виходила заміж. Вона не поспішала, адже будувала кар’єру. У неї добре вийшло. Незважаючи на юний вік до заміжжя вона встигла придбати трикімнатну квартиру, домоглася хорошої посади в успішній компанії, об’їздила півсвіту. Перед весіллям вона ще купила собі нову машину прямо з салону, а свою стару віддала татові. Даша не поспішала завагітніти, адже вона вважала, що потрібно спочатку перевірити стосунки на міцність, потім тільки обзавестися дитиною. І вийшло, що її підхід був вірним, адже зараз вона не залишилася з дитиною на руках.

З самого початку Галина Петрівна не схвалювала вибір дочки, адже зять був колись одружений, і в нього був син-підліток. Сам він був сорокарічним, мав багато боргів, перша дружина забрала в нього все майно, як він розповідав. Після одруження він переїхав до Даші. Свою квартиру він дав в оренду, але доходом від цього він сплачував свої борги. Його син жив на два будинки, але в основному у мами. Спочатку він приходив дуже рідко, але потім чоловік почав забирати його зі школи все частіше і частіше. Даша не хотіла конфліктувати, тому не показувала своє невдоволення. Але також вона розуміла, що у дитини брак батьківської уваги, тому з цим змирилася. Вона не намагалася контролювати дитину, адже він дорослий хлопець. Він міг повернутися додому пізно ввечері, тому Даша віддала йому дублікат ключів. Але одного разу хлопець вирішив повеселитися, вкрав з будинку ключі від машини Даші і цілу ніч катався на нїй.

Вранці Даша спустилася за хлібом і побачила, що машина розбита вщент, а стовп лежить прямо на ній. Даша поговорила з чоловіком, висловила все своє невдоволення, адже машина була зовсім нова. Чоловік почав захищати сина, мовляв, Даша не має право ла яти чужу дитину. — Хіба це не нахабство? – бідкається мати Даші, — вони живуть в її квартирі, харчуються за її рахунок, їздять на її машині, ще й незадоволені. Хочеш покататися, візьми ключі від татової машини. Що, не престижно кататися на «Жигулях»? Даша вигнала їх із своєї квартири і попередила, щоб вони компенсували шкоду в найближчим часом, інакше вона напише заяву в поліцію. Швидше за все, вона незабаром подасть на ро злучення.

Leave a Comment