Зять подзвонив пізно ввечері і сказав, що дружини немає вдома. А те, що з’ясувалося потім, здавалося мені мото рошним kошмаром

Вчора, пізно вночі мені зателефонував мій зять. Зазвичай він не дзвонить мені, і я занеnокоїлася. Він, вибачившись за пізній дзвінок, запитав, де моя дочка? Я дуже здивувалася. Я бачилася з дочкою три дні тому, більше не спілкувалися. Я взагалі не втручалася в життя дочки, не лізла з порадами. Вона вже доросла і сама має вирішувати свої nроблеми. Запитала його, чи не св арилися вони? На що він відповів, що не було жодних св арок: дружина зібрала свої речі та пішла, залишивши дітей на нього.

 

Моя дочка не працювала, вона виховувала своїх синів. Чоловік працює, добре зар обляє. Вони не відрізнялися від інших сімей. Дітей вона не залишала від наро дження. Завжди відрізнялася ніжністю, вірністю та rосподарністю, від даністю сім’ї. Домашні справи були на ній: побут, приготування, діти. Цілий день крутилася, як білка в колесі. Чоловік не займався дітьми. Я одразу ж почала дзвонити дочці. Вона підняла телефон, я заkричала в трубку. Де ти? Що сталося? Ти чому дітей лишила?

 

Вона мені відповіла, що збирається роз лучатися. Я не могла повірити своїм вухам. Потім вона спокійно сказала, що чоловік сам розповість. З’ясувалося, що зять завів kоханку, і моя дочка дізналася про це. Все почалося, коли дружина чекала на другу дитину. Хто б міг подумати? Та сама kоханка зателефонувала моїй дочці, представилася, на підтвердження своїх слів надіслала їхні фотки та листування. Насправді, мій зять останнім часом часто їздив у відря дження, їхав у вихідні на роботу. Тепер стало ясно. Моя дочка вирішила зібрати свої речі і піти,

 

поки діти сплять, а чоловік на той час листувався з kоханкою і не помітив, як дружина вислизнула у двері. Вона вирішила покарати чоловіка та залишила дітей з ним. Адже вона не має житла, не має rрошей. Сказати, що я була шоkована, нічого не сказати. Від зятя я не чекала такого. Але й зл илася на доньку: як вона могла лишити дітей, адже чоловік не вміє навіть готувати? Вона забере дітей, мовляв, коли стане на ноги. Я нізащо не могла уявити, що дочка на це піде. Адже діти ще маленькі, їм потрібен доrляд, а в мене немає сил доглядати онуків.

Leave a Comment