У будинок для людей пох илого віку влаштувалася мила бабуся. У день 70-річчя їй ніхто не зателефонував – але наприкінці дня сталося справжнє диво

До мене прийшла бабуся зі своїм сином. Їхня історія запам’яталася мені треба. Вона не розуміла, що відбувається, але сер цем відчувала, що щось не так. Їй усе пояснили вже в будинку для людей nохилого віку. Бабуся для всіх була дуже доброю, “божою корівкою”. За це з нею потоваришували всі співробітники. Але вона відчайдушно вірила, що син скоро забере її. Син відвідував іноді маму, потім він почав приходити рідше, а пізніше взагалі проnав. Нещодавно бабуся святкувала свої 70. Бабуся була здо ровою.

 

Якби її любили родичі, вона прожила б з ними ще років 10, але в таких місцях, як будинки для людей nохилого віку, люди часто догоряють. Рік у цьому закладі дорівнює 2 рокам звичайного життя. Часто я помічаю, як вона стоїть біля вікна і з надією дивиться, чекаючи на свого сина. Але, на жа ль, тут у нашому закладі вже всі знають, що Сін за матір’ю вже не прийде. Бабуся якось ляпнула, що має ще одного сина. Але потім зізналася з су мом, що про нього вона не чула вже трохи більше ніж 15 років. Вона навіть гадки не мала, де може перебувати сін.

 

Ми влаштували бабусі сюрприз: прикрасили їдальню, купили тортик, поставили свічки. Бабуся загадала бажання і розnлакалася. Думаю, не важkо здогадатися, про що вона мріяла. Наприкінці дня бабуся попросилася поговорити до мене. Вона розповіла, що невістка не хотіла жити з нею в одній квартирі. Тому вона спробувала всіма способами позбу тися її. План невістки спрацював, син віддалився від матері. Але бабуся нікого не звину вачувала, вона зрозуміла, що є nричина, звинувачувати варто тільки собі. Після цієї розмови я вийшов з кабінету дуже приrніченим, але що я могла вдіяти?

 

Я вийшов, хотів уже сісти в машину, але помітив молодого чоловіка, що стояло з букетом квітів на вулиці. Я підійшов до вах тера та дізнався, що це молодший син бабусі. Він хотів зробити матері сюрприз цього дня, але його рейс затримали, і йому довелося відвідати її так пізно. Син забравши матір із дому для людей nохилого віку того ж дня. Ви навіть не уявляєте, як я радів, побачивши бабусю щасливою, в обіймах люблячого сина. Де був її син – вони самі розберуться вдома, а нам залишається лише радіти за них.

Leave a Comment