– Олю, я хочу познайомити тебе з одним самотнім чоловіком! – казала подрузі Ніна. – Я його на вихідний запрошу. Приготуй щось смачненьке, – порадила вона. У суботу прийшов Ігор. Він виявився симпатичним, ввічливим. Ольга накрила стіл. Накрутила голубців, запекла качечку, огірочки малосольні дістала. Ігор гарненько повечеряв і пішов якось дуже швидко. Ольга аж засмутилася – що ж вона зробила не так! А наступного дня пролунав дзвінок телефону

Дочка Настя вступила в університет. Ольга залишилася зовсім одна. З чоловіком давно розлучені. Більше вона заміж не вийшла. Так, і не сватався ніхто. Жінка вона була проста і скромна, можна навіть сказати, мовчазна. Дім, робота, дочка – ось і всі її інтереси. Працювала Ольга у шкільній їдальні кухаркою. Великий плюс був у тому, що влітку завжди є відпустка, і вона могла спокійно займатися дачею. Дача, звісно, ​​дуже голосно сказано. Старенький будиночок, кілька грядок і невелика ділянка під картоплю. -Слухай подруго, я тобі чоловіка знайшла! – заявила їй одного разу сусідка та приятелька Ніна. -Де ж ти його знайшла? І навіщо він мені? – здивувалася Ольга. -Ну ти даєш! Забула, навіщо мужики потрібні? Гарний мужик, звати Ігор.

До насна роботу нещодавно влаштувався. Руки в нього золоті, все вміє, діловий, не гульбанить. З дружиною два роки, як розлучився, йому десь під пʼятдесят. Аліменти платить дочці, але їй уже шістнадцять років, скоро припинить. Синові девʼятнадцять, він десь навчається. Ігор каже, що зійшовся б з нормальною жінкою, погано одному. Я одразу про тебе подумала. Тобі сорок два роки, ще не стара. Ольга довго відмовлялася, і не хотіла знайомитись з Ігорем, але Ніна переконувала, переконувала і… Переконала. -Я його на вихідний запрошу. Я йому про тебе розповідала. Він зацікавився. Приготуй щось смачненьке. Ти ж кухаркою працюєш, а чоловіки люблять смачненько поїсти, – порадила Ніна. -А що я втрачаю? Можна спробувати. Настя інститут закінчить, додому навряд чи повернеться. Залишуся я одна вік кукувати. Може що й налагодиться? Може хоч будиночок на дачі полагодити? – розмріялася Ольга.

У суботу прийшов Ігор. Він виявився симпатичним, ввічливим. Ольга накрила стіл. Накрутила голубців, запекла качечку, огірочки малосольні дістала. Ігор гарненько повечеряв і пішов якось зарано… Ольга аж засмутилася – що ж вона зробила не так! Але наступного дня Ігор подзвонив і пообіцяв прийти з інструментом. У Ольги крани на кухні треба було підремонтувати, ніжка в журнального столика хиталася. Тижня два Ігор ходив, то одне поремонтує, то інше, а потім і зовсім перебрався до Ольги. Після розлучення із дружиною він жив у гуртожитку. Кімната окрема, але гуртожиток є гуртожиток. І все в них із Ольгою добре так склалося. Вона помолодшала, погарнішала вся. Будиночок на дачі він їй таки підремонтував. Про причину розлучення з дружиною він не розповідав Ользі, а вона й не запитувала. Він же не запитує її, чому вона з чоловіком розійшлася? І в неї, і в нього за плечима невдалий шлюб.

Минуле треба відпустити та жити сьогоденням. Приїжджала дочка. Зраділа за матір. Вдома вона не затрималася. Знайшла підробіток у магазині мобільного зв’язку. На канікулах буде працювати, може вдасться поєднувати роботу з навчанням? Вона отримувала стипендію і мати допомагала, але коли гроші були зайвими? Ігор не був жадібним, постійно давав Ользі гроші на витрати, але левову частку своєї зарплатні віддавав дітям. Діти тягли з нього без сорому. Син навчався у коледжі, доки його не виключили за неуспішність. Так і бовтався не зрозумій де, а гроші просив у батька: -Дай, дай, дай… Дочка мала піти у випускний клас, але завагітніла. Вона теж отримувала матеріальну допомогу батька. Батька дитини не було. Мати з дому її, звісно, ​​не виставила, але сварки влаштовувала. Після чергової сварки з матір’ю дочка Марія з’явилася з речами до батька з Ольгою.

Leave a Comment