Ганна була дівчиною з багатої родини. У її сім’ї було кілька гектарів землі, адже батько вважав, що у кого є земля, той ніколи голодувати не буде, і в цілому було велике господарство. В їх селі сім’ю Авченко і про їх баrатство знали всі. Анна не була єдиною дитиною в сім’ї. Ще у неї був брат, який жив зі своєю сім’єю у місті. Головним завданням глави сім’ї Авченко було видати дочку заміж, та не просто видати, а видати за баrатого, але і порядного хлопця.
А так женихів і бажаючих зріднитися з цією сімейкою було хоч греблєю гати. У батька Анни вже був наречений на прикметі. Ним став син його друга, Андрій. Сім’я Андрія теж була заможною, але на відміну від Анни, Андрій був єдиною дитиною, то є всі баrатства батька залишилися б йому. — Ну ти женись на Ганні. Будеш жити в шоколаді все життя. Знаєш, яка вона завидна наречена… — говорив батько Андрія. — Тат, це питання не обговорюється. Я вже вибрав собі наречену.
Краще Маші я не знайду. Все тема закрита. — Та навіщо тобі ця сирітка? У них, на хліб насущний грошей немає. Що ти в ній знайшов? Тоді Андрій стукнув кулаком об стіл і пішов у свою кімнату. Через кілька днів Андрій з Машею таємно одружилися і переїхали в сусіднє село – подалі від злих язиків. З тих пір минуло кілька років. Андрій з Машею побудували будинок, мають чимале господарство, на життя їм вистачає, ще й залишається. А що Ганна? Вона так і лишилася дівкою з-за свого nоганого характеру. Вона ж навіть універ за гроші батька ледве закінчила… думала, гроші все їй куnлять, а виявилося, любові в цьому списку не було.