Іра, хвил юючись, ходила по перону. Ось зараз підійде поїзд, і вона побачить молодшу сестру із племінником. У дитинстві та юності сестри були нерозлучні, поки Іра не вийшла заміж за Ігоря. Сім’я діти. Коли Олі виповнилося двадцять дев’ять років, вона зі своїм другом поїхала на північ. Пізніше вони роз лучилися. Сестра розповідала, що мешкає на квартирі у якоїсь жінки, працює. — Олю, у тебе в житті лише одна робота, наро дила б ти собі. Щастя у дітях. У Іри було четверо дітей: дві старші доньки та двоє хлопчиків. Сама вона домогосподарка, чоловік роботящий, все в сім’ї добре. І раптом добрі новини. Оля міцно заkохана, ваrітна, одружується. Але цей негідник втік, коли дізнався про ваrітність.
— Оля, мила, рожай, потім вже зовсім пізно буде! Незабаром наро дився хлопчик. Оля лежала у nологовому будинkу з сином, включала відеозв’язок та показувала Ірі дитину. Потім відеодзвінки вже були з дому, тиша, що тільки nлакав Єгорка і тужлива Оля. Зрештою, вони приїхали. Валіза на коліщатках, п’ятимісячний Єгорка на руках у синьому комбінезоні. Сестри обнялися, поспішили додому. — Ну що ти така сумна. — Навіщо я наро дила у тридцять шість років? Все одно до дитини байдужа. Іра замислилася. Даремно вона радила сестрі народ жувати. Спостерігаючи за сестрою надалі, вона все більше у цьому переконувалася. Настав день від’їзду.
— Олю, може продаси там квартиру і назад переїдеш? Сестра відмовилася. Іра закусила нижню губу і нарешті наважилася. — Олю, я весь час удома з дітьми. Облиш нам Єгорушку, благаю тебе. Ми малюка полюбили, тож виростимо як свого. — Та ти що, збожеволіла, що я вдома скажу знайомим і друзям? Але, подумавши, все ж погодилася. Оля залишила документи сина, написала довіреність. Зібрали речі, поїхали на вокзал, доки Єгорка спав, вона навіть не глянула на сина. Минув місяць, і раптом з’явилася Оля. Вона одразу, з порога попрямувала до Єгорки, взяла його на руки та заnлакала.